Професія – це основний вид трудової діяльності. Кожна людина обирає для себе той вид трудової діяльності, який їй подобається, до якого у неї є певна тяга, хист, інтерес. І яке ж задоволення ми відчуваємо, коли в руках улюблена праця, заняття, про яке ми мріємо. Тоді людина відчуває себе щасливою, задоволеною, що може займатися тією справою, яка їй подобається, яка підносить настрій і додає впевненості. Саме про це О.Довженко сказав так: «Найсвітліша краса людини в труді». А Григорій Сковорода доповнює тим, що праця повинна бути не з примусу, а за покликанням, за нахилом і обдаруванням. 

 

Людина обирає професію, а з нею – долю. Перукар – це професія особлива. Ще в дитинстві кожна дівчина тренується робити зачіски для своєї матусі чи старшої сестри. Але найбільший досвід маленькі модельєри здобувають у власних «майстернях» із ляльками.

 

«Стрічка», «Колосок», «Кінський хвіст»,  «Мальвіна» - це зачіски, які мами та бабусі плетуть для своїх дівчаток, коли ті йдуть до школи.  Виростаючи з маленьких принцес у тинейджерів, їхні смаки змінюються: в одязі та в стилі укладеного волосся.

 

Модниця завжди слідкує за собою, особливо, якщо вона готується до вечірки, дня народження чи зустрічі з діловим партнером. У таких випадках похід до майстра-перукаря буде доречним.

 

Виникло перукарське мистецтво дуже давно. Кожній історичній епосі притаманні  особливий стиль і мода. Вже у первісному суспільстві людина виконувала найпростіші перукарські процедури. З часом перукарська справа розвивалася все більше і більше. І вже у нашому XXI ст. вона значно удосконалилась. Відомо багато зачісок, стрижок інших послуг.

 

Через потребу в догляді за волоссям і руками зародились професії, які зараз називають перукар і манікюрниця. Протягом століть перукарське мистецтво безліч разів змінювало свій напрямок залежно від уподобань тих чи  інших часів та епох, стрімко розвивалось, постійно доповнювалось, по новому відкривалось.

 

В різні часи людство ставило різні вимоги щодо свого зовнішнього вигляду, і, відповідно, безліч разів змінювалась мода на зачіски і оформлення нігтів. Проте найважливішим завданням майстрів – перукарів було створення оригінального образу, відображення у зачісці особливості сучасної на даний момент епохи,вираження унікальності і підкреслення особливості кожної людини. Що стосується манікюру, то спочатку таку послугу могли собі дозволити лише знатні і дуже заможні люди. Виконання манікюру довіряли виключно спеціально навченим, досвідченим у цій справі майстрам.

 

Професії перукаря і манікюрниці особливі, адже вони належать до тих небагатьох,які досі не вдалося повністю автоматизувати. Цю роботу люди обов’язково повинні виконувати вручну. Навіть за умов сучасного технічного прогресу дуже важко уявити собі машину, яка могла б, без допомоги людини, виконати цю роботу. Тому можна зробити висновок, що дані професії не втратять актуальності з часом і в майбутньому  матимуть попит на ринку праці.

 

Сучасне перукарське мистецтво і манікюрна справа набули широкого розвитку. Новітні технології, вдосконалені інструменти, матеріали, засоби і пристосування дають можливість майстру втілювати свої найсміливіші фантазії.

 

Безмежне поле для творчості спонукає до створення нових стилів і модних, авангардних напрямків. Моделювання дає можливість досягнути високих результатів у роботі над іміджем, неповторним оригінальним образом. Від початку існування такої послуги як нарощування нігтів було здійснено великий переворот у манікюрній справі. Виникнення цієї послуги значно розширило можливість майстрів і перетворило звичайний декоративний манікюр у справжнє художнє мистецтво.

 

Думаю, що кожна людина усвідомлює, наскільки важливу роль відіграють ці професії у нашому житті.

 

Яким великим талантом потрібно володіти, щоб за короткий час встигнути розгледіти індивідуальні особливості, прагнення, смак, уподобання і стиль клієнта, прийняти правильне рішення, дати пораду, розкрити і підкреслити його унікальність. Часто ми можемо бути свідками того, як змінити зовнішність людини, приховати деякі недоліки і акцентувати природну красу. Теж саме можна сказати і про руки: яким би дорогим, вишуканим і гарним не був одяг, недоглянуті руки можуть повністю зіпсувати враження про людину, крім того, руки найкраще видають наш вік.

 

Усвідомлення важливості своєї праці сприятливо впливає на розвиток самостійності і формування необхідних рис особистості працівника – це наполегливість, відповідальність, цілеспрямованість, працелюбність, діловитість, організованість, дисциплінованість. Ці риси допоможуть майстру в обслуговуванні різних клієнтів, навіть не дуже ввічливих.

 

Коли перукар задоволений своєю професією, у його особистості формується певна система цінних орієнтацій, нахилів, що багато в чому визначає успіх майстра у роботі з клієнтами.

 

Професія перукаря вбирає в себе все багатство зовнішньої і внутрішньої життєдіяльності: пізнання, спілкування і працю.

 

Перукар – це той же стиліст, психолог, людина, яка не тільки вправно виконує свою роботу, але й дарує людям радість. Отже, для того, щоб професія, яку ми обираємо, приносила нам захоплення, радість та впевненість у своїх силах і вміннях, потрібно обирати її за покликанням і здібностями.